Володимир Рутківський Джури Козака Швайки

On
Володимир Рутківський Джури Козака Швайки

Зміст. Життєпис. Ранні роки. Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Чорнобаївського району Черкаської області.

Лучшие игры, где можно побыть. Читы для Split/Second. Обменник Игры ПК игры Кряк для Split Second. Кряк для Split Second.zip. Файл: Кряк для Split Second.zip. Игры

Закінчив хіміко-технологічний факультет (навчався у 1955-1959 роках), а згодом у 1975 - вищі літературні курси при. У 1960-х роках працював апаратником на Одеському суперфосфатному заводі (у 1960-1966 роках). У подальшому став працювати, зокрема кореспондентом одеських газет «Январец» та «Трибуна студента» (у 1967-1968 роках). Пізніше став редактором Одеського обласного радіо (у 1968 - 1973 роках), а згодом штатним сценаристом Одеської кіностудії (у 1978-1979 роках). У 1981 став інженером Одеського заводу «Мікрон» і пропрацював там до 1984 року. У 1991 році став завідувачем відділом одеської обласної газети «Одеські вісті» та пропрацював там до 2001 року. Літературна кар'єра.

Друкуватися Рутківський почав року. У році став членом, а у 1986 році відповідальним секретарем. Рутківський був відповідальним секретарем Одеської обласної організації з 1986 по 1989 рік та згодом знову у 2003 році.

Джури козака Швайки - Володимир Рутківський:: Режим чтения:: Электронная библиотека royallib.com.

Частина
  1. На нашем сайте вы найдете аудиокнигу Джури козака Швайки. Рутківський Володимир.
  2. Володимир Рутківський. Буктрейлер до роману В.Рутківського 'Джури козака Швайки.

За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовляли друкувати в єдиному на той час дитячому видавництві України, проте в перекладі російською приймали до друку у видавництвах. Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька про, видана видавництвом: «Джури козака Швай15 роках вийшла незапланована четверта частина під назвою «Джури і Кудлатик», а тому трилогія стала. У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії за двотомний історичний роман «Сині Води». 9 лютого 2012 року було оголошено список переможців.

Вибрана бібліографія. Творчість письменника складається з його дорослої поезії та дитячих романів.

Літературну діяльність Володимир Рутківський розпочинав як та згодом сконцентрувався на дитячій прозі. Поезія. «Краплини сонця» (збірка віршів, рік),. «Плоти» (збірка віршів, рік),.

«Повітря на двох» ( рік),. «Відчиніть Богданкове вікно» (збірка віршів, рік),. «Рівновага» (збірка віршів, рік),. «Знак глибини» (збірка віршів, рік),.

«Одеське літературне віче» ( антологія поезії, 2004 р.). «День живої води» (збірка віршів, рік). Дитяча проза. Пригодницька «Воронівка» про пригоди Ганусі. «Канікули у Воронівці» (повість-роман, 1989 рік, Одеса: ), — вперше надруковано в російському перекладі під назвою «Аннушка» у 1977 році в московському видавництві «Детская литература»,. (перероблена та оновлена версія «Канікули у Воронівці») «Ганнуся» (повість-роман, 2012 рік, Львів: ). «Намети над річкою», (повість-роман, 1989 рік, Одеса: ),.

(перероблена та оновлена версія «Намети над річкою») «Ганнуся. Криминальный авторитет повар иркутск.

КНИГА ПЕРША Частина перша Втеча з рідного дому СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ (березень 1487 року) — Лети, Вітрику, — знеможено прохрипів вершник. — Тепер або пан, або пропав Кошлатий кінь скосив на вершника налите безмежною втомою око. З вудил зривалися клапті рожевої піни. Вже котрий день майже без відпочинку скаче Вітрик. Аж з за самісінької Ворскли, відтоді, як господар відволік на себе увагу великого сторожового загону татар ногайців. Тоді, правда, у нього був ще один кінь, такий самий кошлатий і швидкий.

Та вчора пополудні наздогнала його татарська стріла Тоді ж було поранено й господаря. — Давай, Вітрику, — з зусиллям шепотів вершник. — Давай, друже Йому було зле. Пекучий біль забивав свідомість. Час від часу вершника хилило то в один, то в інший бік. Та все ж він знаходив у собі сили підводитись і навіть озиратися назад, хоча перед очима стояв такий туман, що годі було щось розгледіти.

Ліва вершникова рука безсило звисала уздовж тіла. Одежа набрякла від крові. Вершник міцно стулив повіки і знову розімкнув їх. Стало начебто трохи видніше. Ліворуч простягалися неозорі дніпровські плавні. Будь якої пори там можна було заховатися.

Будь якої, окрім цієї. Нещодавно розтанули сніги і грузька чорна багнюка закрила підступи до очеретів.

Праворуч тягнувся неозорий степ, рудий від торішньої трави і рівний, мов стіл. Від пильного татарського ока в ньому й миша не сховається. Тож залишилася єдина надія — на вірного Вітрика.

Але ж чи довго витримає він таку гонитву? Щоправда, незабаром мають з’явитися перші присульські байраки. Але навряд чи й вони зможуть надати безпечний сховок.

Не тому, що малі, а тому, що слідів з собою не забереш. А по свіжих слідах кляті ординці будь кого розшукають. З-під землі витягнуть. Проте іншого виходу немає.

Треба спробувати. — До Барвінка, Вітрику, — вичавив з себе вершник. — Десь тут я наказав йому зачекати До Барвінка! У відповідь Вітрик хитнув головою. До Барвінка — то означало забратися в такі нетрі, де й розвернутися важко. Проте можна було бодай хвилю перепочити А ногайці були зовсім поруч. Широкою підковою оточували вони самотнього втікача.

Ті, що з боків, — були юні, легші воїни. Вони мали відволікати увагу втікача, як мисливські пси відволікають оточеного ведмедя. Посередині летів сам Гафур-ага, дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку. Він не зводив з утікача пильного погляду. Стріляти в нього він заборонив ще зранку: і так було ясно — нікуди цей невірний не втече. Час від часу на вуста Гафур-аги набігала зловтішна посмішка.

Надто вже впікся цей уруський розбійник, цей невловний козак ординцям, аби здобути його мертвим. Ні, він потрібен був живий, аби шкіру з нього здерти, посадити на палю посеред улусу — хай усі побачать, що чекає на того, хто завдає лиха ординській державі! Книга против ветра вячеслав иваньков. А цей завдав лиха чи не найбільше.

Володимир Рутківський Джури Козака Швайки Аналіз

Звідкілясь дізнавався про час та напрямок татарського набігу на уруські села і попереджав своїх гяурів. З усіх уруських вивідників був чи не найвсюдисущіший і найневловиміший. То його сліди зринали біля дніпровського острова Хортиці, Очакова, а то й у самій Кафі — серці непереможного Криму. Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах — і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій.

Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу. А чом би й ні? У них, невірних, усе може бути. А ворожбитів та перевертнів більше, ніж будь де.

Він, Гафур-ага, ще позаминулого року пересвідчився в цьому. Спинилися вони тоді зі своїм славетним родичем Саїд-мурзою перепочити у вибалку, оточеному старими могилами. Посеред ночі прокинувся Гафур-ага, повів оком туди сюди і завмер: на вершині однієї з могил замість татарського сторожа чітко вимальовувалася під місяцем постать вовка. Великого, завбільшки з теля. Не встиг Гафур-ага протерти очі — як вовка мов лизень злизав. А замість нього промайнула і так само швидко щезла постать уруса. Кинулися охоронці до могили — а від того й сліду не лишилося.

Лише вартовий, дужий яничар, усе ще сіпався, спливаючи кров’ю. І не стрілою була пробита його горлянка, не ножем — а розпанахана могутніми вовчими іклами! А втікача, за яким оце зараз женеться він, Гафур-ага, зовуть Швайкою.

Мовляв, штрикає ординців, мов швайка. Про це надійний чоловік з урусів доніс.

Володимир Рутківський Джури Козака Швайки 2 Частина

Він же і вказав, якою приблизно дорогою мав повертатися цей Швайка від Перекопу до свого повелителя, переяславського старости Похитнувся, захрипів знеможений кінь. Пронизливо вереснув Гафур-ага, на ходу перескочив на іншого і знову погнав услід за втікачем. Добрячий кінь у цього уруса! Вже третіх міняють татари — а наздогнати не можуть. Коли усе ж полонять цього Швайку (в чому Гафур-ага вже не мав ані найменшого сумніву), то коня його забере собі. Звісно, на такому перед турецьким султаном не погарцюєш, проте в поході про кращого годі й мріяти.